Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ.
Нас більше не ділить.
Від 6 листопада 1918 р., зі встановленням у Чернівцях влади Національної Ради, українська Буковина стала складовою частиною
Західно-Української Народної Республіки - із політичною перспективою злиття в єдиній соборній Українській державі.
Українська державність на Буковині 1918 року проіснувала недовго. Румунські політики на чолі з Флондором за спиною буковинців домовилися про
окупацію краю румуно-боярською вояччиною. Вже 8 листопада румунські війська під проводом генерала Задіка захопили Глибоку. Вислана
українським урядом делегація у складі М.Кордуби і сотника Радомського передала румунським військовикам рішучий протест, однак це не на
довго зупинило просування окупаційного корпусу.
На засіданні Української Крайової Національної Ради 9 листопада було вирішено відрядити делегацію до Києва, щоби домогтися допомоги від українського уряду.
Того ж дня комісар української частини Буковини О.Попович та частина політиків перебралися до Галичини. Інші діячі буковинського уряду залишалися
в Чернівцях до 11 листопада, коли сюди ввійшли румунські війська. Одним із останніх покинув своє робоче місце український комісар міста Осип Безпалко,
який залишив ратушу, коли окупанти вже хазяйнували в місті. До речі, згодом цей буковинський політик увійшов до складу уряду ЗУНР і навіть був міністром
праці в уряді УНР.
Буковинські українці тим не менш не капітулювали перед переважаючим ворогом. Частина буковинського уряду й Національної Ради перебралася до Кіцманя, де
провід очолив д-р Володимир Залозецький. Українським патріотам, передусім добровольцям вдалося ще зо два тижні боронити край від румунської навали, вчинивши
збройним опір у районі Лужан і Мамаївців, під Кіцманем, Заставною. Цей яскравий період увійшов до історії краю як доба Кіцманської Республіки.
І навіть після цілковитої окупації краю румунами буковинці не склали зброю. Багато з оборонців Кіцманської Республіки, як-от згадувані члени Зеленої Кадри із Заставни,
згодом вступили до лав Української Галицької Армії й разом із побратимами-галичанами боролися за Українську державу.